Здається, мотив її ледве наспівує вітер,
спускаючись з неба,
вриваючись в серце так легко і несамовито,
і я вже не в змозі
коханню цьому опиратись — не вистачить сили!
Цей вітер приносить
весну в моє стомлене серце на лагідних крилах.
І вже не важливо,
коли закохатися встиг я і що з цим робити.
Тепер я щасливий,
і я посміхаюся радісно цілому світу!
Дивлюсь в твої очі
і руки тендітні твої зігріваю в долонях.
Ти наче й не хочеш
з обіймів моїх боязких вириватись на волю.
Не бійся, благаю,
моїх почуттів — я їх втримати зовсім не вмію.
Я просто кохаю,
побачити щастя в очах твоїх — ось моя мрія!
Ми будем з тобою
купатись у променях сонця, щасливі, як діти,
і нас тільки двоє,
і ми посміхаємось радісно цілому світу!
к оглавлению раздела